Домашнє свято “Усі свої”
Домашнє свято “Усі свої” для великої родини вихованців
кіноцентру “Веснянка” та їх батьків
Перший день літа! Нарешті! Позаду залишилися шкільні уроки, покривається пилом шкільний портфель, сумують у столі зошити, олівці. Прощавайте, однокласники, до наступного навчального року!
Ну, це про школу. А про “Веснянку”? Де усі свої, такі талановиті та рідні, усміхнені та доброзичливі, щирі та неймовірні!
“Усі свої” – так називалося домашнє свято для вихованців комунального позашкільного навчального закладу “Дніпропетровський обласний дитячо-юнацький кіноцентр “Веснянка” Дніпропетровської обласної ради” та батьків, яке відбулося 1 червня 2019 року у кіноконцертній залі “Супутник” (вул. Титова, 18). Таким чином кіноцентр “Веснянка” доєднався до спільного проекту Міжнародної асоціації позашкільної освіти “Позашкілля заради майбутнього” до Міжнародного Дня захисту дітей.
І, дійсно, були лише свої: діти, їх батьки, які, до речі, забули, що вони дорослі, серйозні, відповідальні люди, та веселилися від душі, педагоги, які, відповідали встановленому дрес-коду – “кумедні капці”.
Усіх гостей зустрічала весела фотозона. Де кожен міг сфотографуватися в образі “Веснянки”. На шляху до глядацької зали всі насолодилися фотовиставкою вихованців гуртків “Ігрове кіно” “мійВСЕсвіт”.
А чого тільки не відбувалося на сцені! Розпочала свято молодша група театральної студії “СвітлоFor”, під керівництвом педагога Наталії Сириці, маленькі актори показали чудову виставу “Неслухняні діти або навпаки”, старша група Студії акторської майстерності “Початок”, керівник – Наталія Бондаренко, представила уривок з вистави “Дім мого серця”.
Не обійшлося, звичайно, без фільмів наших вихованців: Золота колекція – перші роботи, створені у 70-х; фільми-переможці міжнародного фестивалю Чілдрен Кінофест та просто улюблені роботи різних років.
А сумісний оркестр з “журналістів”, ”кіношників”, “фотографів”…! Ой, вибачаюся! Із проникливих скрипок, темпераментної гітари, ліричного фортепіано, завзятих флейт, елегантного саксофону, величної віолончелі!
Ще був хор! Хор педагогів. Уявляєте?! Педагоги в “кумедних капцях”. На сцені. У світлі софітів. Зі своїми “коронними” фразами. Разом. І директор, Олександр Кучма, серед них. Уявляєте?! НЕПЕРЕВЕРШЕНО!!! Таких аплодисментів, мабуть, кіноконцертна зала “Супутник” ще не чула!
А потім були подарунки. Яке ж свято без подарунків? Подарунки, з якими у всіх асоціюється дитинство – мильні бульбашки! Вони летіли, лопалися, знов летіли і знов лопалися! Десятки, сотні мильних бульбашок!
На жаль, усе гарне колись добігає кінця. Так добігло кінця і наше свято… але тільки тому, щоб далі почалося ще краще! Попереду море, відпустки, пригоди, безтурботність, літо! А літо, як відомо, – це маленьке життя!
До зустрічі у новому навчальному році!
P.S. вже сумуємо….